Монтаж насосного обладнання

Монтаж насосного обладнання

Монтаж насосного обладнання будь-якого рівня складності вимагає не тільки спеціальної технічної підготовки, але також і наявності комплекту всіх необхідних інструментів. Тому вкрай не рекомендується намагатися здійснити його самостійно. Набагато простіше й безпечніше довірити монтаж насосного обладнання досвідченим фахівцям. Професіонали своєї справи з багаторічним досвідом роботи зможуть із легкістю здійснити монтаж насосного обладнання будь-якого рівня складності.

Фахівці, що займаються встановленням насосного обладнання, добре знайомі з різними моделями насосів і супутніх комплектуючих, чудово розбираються в конструкції кожного з них і точно знають, який тип установлення потрібен для того чи іншого випадку. Будує також зазначити, що в арсеналі професійних установників насосного обладнання є повний комплект усіх інструментів, які можуть знадобитися в процесі встановлення. Монтаж насосного обладнання довірений професіоналам не займе багато часу, а головне, буде зроблений надзвичайно якісно та вам не доведеться переживати про надійність обладнання, міцність кріплень та інші нюанси.

Якщо і вам знадобився монтаж насосного обладнання, не поспішайте намагатися здійснити його своїми силами. Зверніться до працівників спеціалізованої компанії та довірте виконання всіх монтажних робіт їм. Це не тільки дасть вам впевненість у безпеці виконання робіт, але й позбавить потреби витрачати власний дорогоцінний час і сили. Професійний монтаж насосного обладнання — це завжди оперативне виконання поставлених завдань будь-якого рівня складності та висококласний сервіс від провідних фахівців, які повністю відповідають за якість виробленої роботи.

Щоб розпочати монтажу встановлення будь-якого виробництва, необхідно мати робочі креслення, що містять у собі:
1. Технологічну схему виробництва з умовними позначеннями на арматуру та трубопроводи
2. Монтажні креслення всього виробництва або основних технологічних вузлів
3. Розташування обладнання
4. Проект КІП
5. Електричну частину проекту
6. Проект вентиляції, опалення й каналізації
Для правильного монтажу обладнання, арматури та трубопроводів, що становлять технологічну схему будь-якого виробництва, а також для нормальної та тривалої експлуатації цього встановлення необхідно виконувати такі технічні умови.

Під час монтажу обладнання:

1. Все обладнання, що надходить на монтаж, має бути забезпечене відповідною технічною документацією (чертажами, паспортами, каторськими книгами тощо) і піддане ревізії та блискуче з технічною документацією. 
2. Усі апарати перед встановленням на місце підлягають розкриванню, внутрішньому огляду та ретельному очищенню від забруднень. Апарати мають збиратися на прокладках відповідно до технічних умов, зазначених на кресленнях апаратів. 
3. Всі механізми: заважки, насоси та ін. - мають бути відрегульовані, вичищені та змащені. 
4. Обладнання має бути встановлене суто вертикально за висотою я рівню, а також надійно закріплене. 
5. Під насоси та інші машини треба виготовляти фундаменти відповідно до робочих креслень. 
6. Виготовлення рам під насоси виробляти після отримання обладнання та блискучих відстаней. 
7. Під час монтажу насосов, компресорів та інших машин керуватися інструкціями заводів-виробників. 
8. Апарати та трубопроводи, які їх з'єднують, заземлити відповідно до "Правила захисту від статичної електрики та вторинних проявів блискавки у виробництвах хімічної промисловості" 
9. Днища апаратів, що встановлюються безпосередньо на фундаментах, мають бути пофарбовані нафтопритумом двічі. 
10. Заповнення насадкових апаратів насадкою здійснювати після наповнення апаратів водою. 
11. Закриття апаратів здійснювати в присутності представників цеху та ОТК.

Під час монтажу арматури:

1. Встановлювати арматуру на трубопроводи так, щоб напрямок руху середовища збігався з напрямком стрілки на корпусі. Ця вимогу є обов'язковим для арматури, на корпусах якої вказана стрілка напрямку потоку середовища. 
2. Під час монтажу фланцевої арматури необхідно, щоб фланці на трубопроводах були встановлені без перекосів і в разі повного збігу болтових отворів з отворами у фланцях арматури. Затяжка болтів має вироблятися нормальним гайковим ключем, способами, що гарантують від перекосів і перетяжки. 
3. Перед встановленням арматури трубопровод має бути ретельно очищений від бруду, піску, окалини тощо. Під час гідравлічних випробувань трубопроводу на міцність затвори арматури мають бути повністю відкриті. 
4. Арматура має встановлюватися в місцях, доступних для обслуговування й огляду, і під час експлуатації утримуватися в охайному стані.

Під час монтажу трубопроводів:

1. Монтаж трубопроводів виробляти переважно на стиковому зварюванні. Фланцові з'єднання ставити тільки в місцях приєднання до штуцерів, арматури та заглушок, а також на фізичних лініях, де це необхідно за умов монтажу. 
2. Прокладка трубопроводів має проводитися на позначках, зазначених у монтажних кресленнях, водночас рідинні трубопроводи мають бути змонтовані з дотриманням ухилів, що забезпечують витік рідини під час її транспортування. Величина ухилів береться в межах 0,002-0,005. 
3. Кріплення трубоконструкцій виконувати на підвісках, кронштейнах, скобах або інших типах металоконструкцій, виготовлених за місцем. Відстань між опорами приймати: для сталевих трубопроводів 2-4 м, для неметалевих трубопроводів 1-2 м. 
4. Арматиру на неметалічних трубопроводах кріпити окремо, щоб трубопроводи не відчували додаткового навантаження. 
5. Відстань від осі трубопроводів до стіни в мм приймати залежно від умовного проходу в мм:
6. Найменший радіус гнучкості труб допускається: 
а) у разі загинання труби з набиванням її піском і нагріванням не менш ніж 3,5 зовнішніх діаметрів труби; 
б) під час загинання труби на верстаті без набиття піском (у холодному стані) не менш ніж 4,0 зовнішніх діаметрів труби; 
в) для трубопроводів за радіуса загину менш ніж 2,5 зовнішніх діаметрів труби та для трубопроводів із умовним проходом понад 100 мм виготовляти коліна та відводи зварними з окремих секторів. 
7. У разі з'єднання насосів з апаратами кріплення трубопроводів здійснювати у такий спосіб, щоб вага трубопроводів і арматури не передавалася на насоси.

Під час випробування обладнання та трубопроводів:

1. Змонтоване обладнання має бути піднесене зовнішньому огляду та випробування на міцність і щільність. 
2. Випробування обладнання виробляти гідравлічним способом відповідно до технічних умов, зазначених у кресленнях апаратів. Випробування здійснюється в присутності представника ОК, а в разі потреби й представника інсекції Гостіхнадзора. 
3. Апарати із заважками та насоси випробовуються на холостому ходу впродовж 24 год і на робочому ходу (у разі заповнення водою) упродовж 12 год. 
4. Змонтовані трубопроводи мають бути піддані зовнішньому огляду, випробуванням на міцність і щільність і в необхідних випадках промивання або продування. 
5. Випробування трубопроводів може бути гідравлічним або пневматичним. Зазвичай, випробування трубопроводів треба робити гідравлічним способом. 
6. Відчутний трубопровід від'єднується від апаратів та інших трубопроводів заглушками з хвостовиками. 
7. Гідравлічне випробування трубопроводу на міцність і щільність здійснюється одночасно, величина випробувального тиску має бути 1,25 робочого тиску, але не менш ніж 2 аті. 
8. У верхніх точках трубопроводу мають бути встановлені повітряники, а в нижніх — спускники. 
9. Випробувальний тиск тримається впродовж 5 хв, після чого він знижується до робочого, водночас тиску здійснюється огляд трубопроводу й обстібання зварних швів молотком вагою не більш ніж 1,5 кг. 
10. Пневматичне випробування трубопроводів здійснюється на міцність і щільність. Під час випробування на міцність випробувальний тиск має бути 1,25 робочого тиску, але не менш ніж 2 аті. Випробувальний тиск тримається впродовж 5 хв, після чого він знижується до робітника. Під час випробування на щільність випробувальний тиск має бути рівним робочому. 
11. Пневматичне випробування технологічних трубопроводів здійснювати до тисків: 
за діаметра трубопроводу до 200 мм. - 20 ати 
за діаметра трубопроводу від 200 до 500 мм. - 12 ати 
за діаметра трубопроводу понад 500 мм. - 6 ати 
12. У разі встановлення на трубопроводі чавунної арматури пневматичне випробування трубопроводу допускається на випробувальний тиск не вище 4 аті. 
13. У разі пневматичних випробувань тиск у трубопроводі має підійматися поступово з оглядом трубопроводу у разі досягнення таких тисків: 
для трубопроводів із робочим тиском до 2 аті — 0 6 випробувального тиску; 
для трубопроводів із робочим тиском вище 2 аті — 0,3 і 0,6 випробувального тиску. 
Під час пневматичних випробувань обстукування молотком трубопроводу, що міститься під тиском, не допускається. 
14. Трубопроводи, що транспортують токсичні та вибухонебезпечні продукти, крім перевірки на міцність, мають зіткнутися на щільність із визначенням падіння тиску в трубопроводі під час випробування. Тривалість випробування щонайменше 12 год. 
15. Трубопровід визнається витриманим випробуванням на щільність, якщо падіння тиску в ньому не більш величин, зазначених у таблиці.

Зазначені норми належать до трубопроводу з D_y = 300 мм.
Під час випробування трубопроводів інших діаметрів норми падіння тиску в них визначаються множенням чисел, наведених у таблиці, на поправний коефіцієнт, що підраховується за формулою

k= 300 / D_y

16. Пневматичне випробування трубопроводів на міцність не дозволено в активних цехак виробничих підприємств, а також на естакадах і в каналах, де укладені трубопроводини, що містяться в роботі. 
17. Трубопроводи після випробування мають промиватися водою або продуватися повітрям, якщо це зазначено в проєкті. 
18. Промивання трубопроводів треба вести досить інтенсивно, забезпечуючи швидкість води в трубопроводі 1-1,5 м/сек, до появи чистої води з вихідної патрубки або спускного пристрою трубопроводу. Після промивання трубопровід має бути спорожнений. 
19. Продування трубопроводів здійснювати за тиску, рівного робочого, але не перевищує 40 аті, не допускаючи зниження тиску наприкінці трубопроводу менш ніж 3 аті. Час продування має бути не менш ніж 10 хв.

У разі ізоляції апаратів і трубопроводів.

Апарати та трубопроводи як із погляду техніки безпеки (від уникнення опіків), так і щоб уникнути втрат тепла мають мати теплову ізоляцію. 
1. Ізоляцію апаратів і трубопроводів проводити після випробування й усунення всіх дефектів. Ізоляція має бути вогнестійкою, не має піддаватися гниттю, а також не має містити сернисті сполуки або сполуки, що виділяють кислоти. 
2. Товщину ізоляції апаратів приймати згідно специфікації на обладнання. 
3. Граничні товщини ізоляції для трубопроводів приймати такі: 
при D_y до 100 мм а = 1,23 x D_y + 28 мм 
при D_y від 100 до 250 мм a = 0,2 x D_y + 130 мм 
4. Щоб уникнути помилок під час ескплуатації й обслуговування трубопроводів правилами Котлоназора передбачається обов'язкове забарвлення трубопроводів. 
5. Після закінчення монтажу та ізоляції апаратуру та трубопроводи пофарбувати олійною фарбою, а трубопроводи розквітти залежно від середовища та призначення.