Монтаж і центрування горизонтальних насосних агрегатів. Монтаж відцентрових горизонтальних насосів починають із встановлення плит або рам на фундамент і виверки їх у плані, за висотою та горизонталлю. Допускаються відхилення плити (рами) у плані та за висотою до 10 мм, а за горизонталлю до 0,1 мм на 1 м довжини плити. Вузли насосних агрегатів встановлюють на загальній рамі або на окремих рамах

Фундаментні рами встановлюють на прокладки та кріплять до фундаменту за допомогою глухих або анкерних болтів. Прокладки поміщають з обох боків кожного болта та по всьому периметру рами через 300-1000 мм залежно від його жорсткості. Число прокладок за висотою не має перевищувати п'яти, включно з тоністичними, застосовуваними для остаточної викрутки. Після підливання рами бетоном і затвердіння його до проєктної міцності виконують затягування болтів. Остаточне центрування агрегату здійснюється за допомогою прокладок, поміщених між опорною поверхнею рами та лапами двигуна. Встановлення прокладок під опорні поверхні гідромуфт і редукторів, а також під опорні поверхні насоса в агрегатах без гідромуфт і редукторів не дозволено та допускається тільки за наявності вказівок заводу-виробника. Щільність прилягання поверхонь прокладок одна до одної, а також до опорних поверхонь фундаментальних рам (пліт) і встановленого на них обладнання, перевіряється щупом. Щуп завтовшки 0,05 мм не має входити в стик, що з'являються поверхонь.

Якщо горизонтальний насосний агрегат    надходить на монтаж окремими вузлами, то в агрегатах без редуктора електродвигун прицентровують до вивіреного та закріпленого на рамі насоса, а в агрегатах із редуктором насос і електродвигун — до вивіреного та закріпленого редуктора. В агрегатах із трубопроводом насос прицентровується до закріпленого трубопроводу, а в агрегатах із гідромуфтою редуктор, насос і електродвигун — до вивіреної та закріпленої гідромуфті.

Прін центруванню насосних агрегатів із клинорем'яною передачею стежать за тим, щоб осі валів електродвигуна та насоса були паралельні, а канавки шківів — розташовані без зміщення один відносно одного.

Насосні агрегати горизонтального виконання на загальній фундаментальній плиті-рамі або на роздільних плитах-рамах перед підливанням бетонною сумішшю вивертають за висотними відмітками відносно репера або насічки за висотою, а також перевіряють положення насосного агрегат з осями в плані та в горизонтальній площині. Для цього натягують горизонтально-поздовжні та поперечні струни. На струни підвішують вивіски так, щоб вони збіглися з відповідними насічками, нанесеними на фундамент. На натягнуті та закріплені поздовжні струни кожного насоса або групи підвішують вивіси в такий спосіб, щоб один схил збігвся з центром всмоктувальної патрубка насоса та насічкою, нанесеною на фундамент. Другий схил має збігтися з віссю електродвигуна та насічкою. Поперечну струну необхідно натягувати, якщо одночасно встановлюють два або кілька насосів в одному ряду. Водночас вивіски, опущені з натягнутої струни, мають збігтися з центрами нагнітальних патрубків. Під час монтажу насосів, що працюють на гарячих рідинах, обов'язково перевіряють проміжок у поздовжніх шпонках і проміжок між дистанційною втулкою й отворами в лапах насоса. Вони мають відповідати зазорам, зазначених у паспорті насоса.

Під час монтажу насосного агрегату, що має роздільні опорні рами або плити, треба особливу увагу звертати на проміжок між торцями напівмуфт, який завжди вказується на креслення.

Найбільш відповідальною операцією під час монтажу горизонтальних насосних агрегатів є центрування валів за муфтами. Спочатку виконують попереднє, а потім остаточне центрування валів. Залежно від конструкції муфти передварювальну центрацію виробляють лінійкою та щупом або тільки щупом.

Остаточну центрацію валів виконують індикатори, що встановлюються за допомогою магнітних присосів на півмуфтах, а якщо немає присосів — пристосуванням з індикаторами. У деяких випадках остаточне центрування валів виробляють за допомогою скоби та щупа

Для визначення величин перекосу та паралельного зміщення осей роблять заміри в чотирьох положеннях під час спільного повороту напівмуфт на 90°. Перекос а й паралельне зміщення підраховує за формулами

Після центрування агрегатів підливають бетонну суміш, набивають сальники, монтують систему мастила (якщо вона є), приєднують трубопроводи. Потім насосні агрегати випробовують похолоду та під навантаженням.

Монтаж і центрування вертикальних насосних агрегатів. Послідовність монтажу вертикальних насосів розглянути на прикладі монтажу насоса типу В, який потрапив на майданчик у розібраному вигляді окремими вузлами

Після перевірки фундаменту під насоси через отвір для електродвигуна на нижній поверх до місця монтажу подають вузли. Спочатку встановлюють фундаментальні плити насоса та попередньо виві ряють їх висотною відміткою металевою рулеткою, а в горизонтальній площині рівнем. Відхилення не мають перевищувати за вертикальною позначкою 1 мм, а по горизонтальній 0,1 мм на 1 м, Потім приступають до центрування агрегату за вертикальною віссю за допомогою струни та вивісу. За базу приймають ущільнювальне кільце корпусу насоса.

Струну натягують через центр насоса та статора. Зазори між струною й кільцем, що ущільнює насоса, вимірюють мікроштихмасом В електроакустичним способом (несоосність не має перевищувати 0,15-0,2 мм), виробляють попереднє центрування насоса та статора, підливають бетонною сумішшю фундаментальні болти та після затвердіння бетону остаточно центрують агрегат. Допустимі відхилення за співвідношенням не мають перевищувати 0,03-0,05 мм. Після цього на нижню кришку корпусу встановлюють ротор насоса, ставлять верхню кришку насоса з вкладками підшипника та попередньо вивертають вертикальність вала насоса за допомогою рамного рівня: допустиме відхилення від вертикалі не має бути більш 0,04 мм на 1 м. Вказівної точності домагаються встановлення в проміжок між шийкою валу та вкладками підшипника напівкілець, виготовлених із металевих пластин завтовшки 0,1-0,4 мм. Після попередньої вивірки вертикальності вала монтують трансмісії. Далі збирають електродвигун і перевіряють проміжки між ротором і статором, замірювані вгорі та внизу в чотирьох діаметрально протилежних точках. Розміри проміжків не мають відрізнятися від проєктних на 10%.

Несоосість ротора щодо статора можна усунути пересуванням вала ротора за сегментами підп'ятника опорного підшипника за допомогою притискних болтів. Потім вивертають загальну лінію валу агрегата, вимірюючи биття вала двома індикаторами, встановленими в горизонтальній площині під кутом 90е. Біння шлейок вала трансмісій, насоса, електродвигуна має відповідати допускам, зазначених в інструкції заводу-виробника. Якщо биття валу перевищує допустиме, його усувають шабровкою сполучних площин монтажних напівкілець або торців напівмуфт. Далі вивердлюють вертикальність вала агрегату за допомогою чотирьох струн.

Якщо відхилення валу агрегата від вертикалі 0,02 мм іа 1 м, необхідно його зменшити, змінивши встановлення сегментів підп'ятника за допомогою опорних гвинтів

Вивернувши вертикальність вала, перевіряють проміжки в підшипниках. Потім підливають бетонну суміш під плити насоса та електродвигуна. Після затвердіння бетонної суміші перебирають сальники, ставлять допоміжне обладнання та трубопроводи. Після закінчення цих робіт ведуть до випробування й випробування насосного агрегату.